господарити
ГОСПОДА́РИТИ, рю, риш, недок., діал.
Господарювати.
Рифка господарила дома, варила, прала, рубала дрова, шила і мила (І. Франко);
Прийшов час і Фушер помер. Його наслідники жили ще якийсь час у сім домі і господарили так, що дім мусили продати (О. Маковей).
Словник української мови (СУМ-20)