гострющий

ГОСТРЮ́ЩИЙ, а, е, розм.

Дуже гострий.

Ласка не розгубилась. Вона в'юнко вивернулась у повітрі і гострющими зубами стиснула шию сови... (О. Копиленко);

* Образно. Ось де прониклива разюча сатира [О. Вишні]! Ось де гострюща сокира! (О. Ковінька).

Значення в інших словниках

1. гострющий — гострю́щий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. гострющий — -а, -е, розм. Дуже гострий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гострющий — див. гострий  Словник синонімів Вусика
4. гострющий — ГОСТРЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже гострий. Ласка не розгубилась. Вона в’юнко вивернулась у повітрі і гострющими зубами стиснула шию сови… (Коп., Як вони.., 1961, 174); *Образно. Ось де прониклива разюча сатира [О. Вишні]! Ось де гострюща сокира! (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 105).  Словник української мови в 11 томах