гострющий
ГОСТРЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже гострий.
Ласка не розгубилась. Вона в’юнко вивернулась у повітрі і гострющими зубами стиснула шию сови… (Коп., Як вони.., 1961, 174);
*Образно. Ось де прониклива разюча сатира [О. Вишні]! Ось де гострюща сокира! (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 105).
Словник української мови (СУМ-11)