гоєння

ГО́ЄННЯ, я, с.

Дія за знач. го́їти і стан за знач. го́їтися.

Лікар був задоволений швидким процесом гоєння, але радив покаліченому ще трохи побути в лікарні до остаточного видужання (Б. Антоненко-Давидович);

Старий стоїть коло отари .. в усiх своїх чабанських обладунках: пояс, .. i рiг баранячий з нафталiном – рани вiвцям присипати, i пляшка сумiшi креолiну з дьогтем – теж для гоєння ран (О. Гончар);

* Образно. Місяці, які він провів у столиці.., султан витратив не тільки на гоєння своєї сердечної рани, але й на уважливе стеження за тим, що діється довкола (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. гоєння — го́єння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гоєння — -я, с. Дія за знач. гоїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гоєння — ГО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. го́їти.  Словник української мови в 11 томах