гірчак
ГІРЧА́К, а́, ч.
1. Рід рослин родини складноцвітих із розгалуженим стеблом і рожевими квітками.
Червонасте сонце золотило куряву, що поволі лягала на шовкові трави та придорожні гірчаки (І. Пільгук);
Веселим гуртом вирушили в путь .. Йшли довго. Розрідженим соснячком, у якому повсюдно руділи лапаті гірчаки, стежкою через зоране поле (Ю. Мушкетик).
2. Прісноводна риба родини коропових із сріблястим забарвленням і зеленуватою спиною.
У затоках місцеві рибалки вже виловлювали сітками дрібних, смачних для юшки гірчаків (А. Шиян);
Більшість видів гірчака має довжину 8–10 см, тільки колючий гірчак досягає 15–16 см (з наук.-попул. літ.);
Зовні гірчак нагадує невеликого карасика (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)