гірчичний
ГІРЧИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до гірчи́ця.
Господь відказав: – Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: “Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!” (Біблія. Пер. І. Огієнка);
// Вигот. з гірчиці.
Так само бомбою, але калорійною, обіцяла стати канапка номер два .. – корейка, маслини, гірчичне масло (Ю. Андрухович).
2. Кольору гірчиці (у 2 знач.); темно-жовтий.
На порозі став, обтрушуючись від снігу, ще один відвідувач, присадкуватий, чорнявий, з сердитим обличчям гірчичного кольору (О. Гончар);
В гірчичнім світлі днів осінніх, На літо старша, ти ідеш, Й тече твій погляд темно-синій, Як вітер в затінку небес (М. Вінграновський).
Словник української мови (СУМ-20)