гірчичний

ГІРЧИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до гірчи́ця.

Гірчичний корінь;

// Який паразитує на гірчиці.

На півдні зустрічається також гірчичний клоп (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 276);

// Вигот. з гірчиці.

Олія крамбе нагадує гірчичну (Ол. та ефір. культ., 1956, 336);

Оселедці в гірчичному соусі відрізняються від маринованих тим, що до складу маринадної заливки, крім солі, цукру, оцту і прянощів, входить ще гірчиця (Укр. страви, 1957, 71).

2. Кольору гірчиці (у 2 знач.); темно-жовтий.

На порозі став, обтрушуючись від снігу, ще один відвідувач, присадкуватий, чорнявий, з сердитим обличчям гірчичного кольору (Гончар, II, 1954, 64).

∆ Гірчи́чний газ — безбарвна масляниста отруйна речовина; іприт.

Значення в інших словниках

1. гірчичний — гірчи́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гірчичний — -а, -е. 1》 Прикм. до гірчиця. Гірчичний корінь. || Який паразитує на гірчиці. || Вигот. з гірчиці. 2》 Кольору гірчиці (у 2 знач.); темно-жовтий. Гірчичний газ — безбарвна масляниста отруйна речовина; іприт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гірчичний — ГІРЧИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до гірчи́ця. Господь відказав: – Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: “Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!” (Біблія. Пер. І. Огієнка); // Вигот. з гірчиці.  Словник української мови у 20 томах
4. гірчичний — див. гіркий  Словник синонімів Вусика
5. гірчичний — ЖО́ВТИЙ (кольору яєчного жовтка, золота, лимона тощо); ЗОЛОТИ́Й, ЗОЛОТИ́СТИЙ, ЗОЛОТА́ВИЙ, ЗОЛОТА́СТИЙ рідко (кольору золота, блискучо-жовтий); ЛИМО́ННИЙ, ЛИМО́НОВИЙ, ЦИТРИ́НОВИЙ, ЦИТРИ́ННИЙ, ЦИТРО́НОВИЙ (кольору шкірки цитрону); БУРШТИ́НОВИЙ...  Словник синонімів української мови
6. гірчичний — Гірчичний, -а, -е Горчичный.  Словник української мови Грінченка