доброжиток
ДОБРОЖИ́ТОК, тку, ч.
Добробут, достаток.
Весь світ повитий для неї Іваном .. В інших чвари бувають та бійки.., а в них злагода, доброжиток та кохання (О. Гончар);
Боротьба за справжню незалежну державу, за демократичні цінності, за високий доброжиток ще триває (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)