добротворний

ДОБРОТВО́РНИЙ, а, е.

Який творить добро.

Благородною будь, Добротворною будь, людино! З-помежи сущого На всій землі Це єдине тебе У житті вирізняє (В. Стус);

// Сповнений доброти, добрих справ.

– Маєте переді мною, старим, ту перевагу, що життя тільки починаєте і можете вибирати, на яку стежку ступити: вести життя чеснотливе й добротворне чи життя, повне лихої облуди (Валерій Шевчук).