довгоголовість
ДОВГОГОЛО́ВІСТЬ, вості, ж., антр.
Форма черепа, при якій відношення його ширини до довжини не перевищує 75 %; доліхоцефалія.
Довгоголовість (доліхоцефалія) разом із вузьким обличчям роблять форму голови такою, що її можна розмістити в прямокутник (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)