Словник української мови у 20 томах

довгоживучий

ДОВГОЖИВУ́ЧИЙ, а, е.

Який живе, існує багато років.

Черепахи вважаються одними з найбільш довгоживучих живих організмів на Землі (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. довгоживучий — -а, -е. Який довго живе. || Який довго існує.  Великий тлумачний словник сучасної мови