довірочно

ДОВІРО́ЧНО, розм.

Присл. до довіро́чний.

Лідія оперлася довірочно й безмовно на гарну свою сестру, не сказала більше ані слова (О. Кобилянська);

Генерал-губернатор наказав вивідати причину негайного виїзду Біляшівського в його слуг, і ті довірочно, за певну винагороду, сповістили, що їхній господар подався клопотатися в судові інстанції (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. довірочно — розм. Присл. до довірочний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. довірочно — дові́рочно не для розголосу; конфіденційно (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. довірочно — ДОВІРОЧНО, розм. Присл. до довірочний. Лідія оперлася довірочно й безмовно на гарну свою сестру, не сказала більше ані слова (Ольга Кобилянська, II, 1956, 316).  Словник української мови в 11 томах