довірочно
ДОВІРОЧНО, розм. Присл. до довірочний.
Лідія оперлася довірочно й безмовно на гарну свою сестру, не сказала більше ані слова (Ольга Кобилянська, II, 1956, 316).
Словник української мови (СУМ-11)ДОВІРОЧНО, розм. Присл. до довірочний.
Лідія оперлася довірочно й безмовно на гарну свою сестру, не сказала більше ані слова (Ольга Кобилянська, II, 1956, 316).
Словник української мови (СУМ-11)