1. Словник української мови в 11 томах

довірочно

ДОВІРОЧНО, розм. Присл. до довірочний.

Лідія оперлася довірочно й безмовно на гарну свою сестру, не сказала більше ані слова (Ольга Кобилянська, II, 1956, 316).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довірочно — розм. Присл. до довірочний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. довірочно — ДОВІРО́ЧНО, розм. Присл. до довіро́чний. Лідія оперлася довірочно й безмовно на гарну свою сестру, не сказала більше ані слова (О. Словник української мови у 20 томах
  3. довірочно — дові́рочно не для розголосу; конфіденційно (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт