доміциляція

ДОМІЦИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., фін.

Операція, за якою власник банківського рахунку надає банку право регулювати платежі за його векселями.

Учасник угоди, який отримав при розрахунках вексель, може обміняти його в комерційному банку, що проводив операцію доміциляції (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. доміциляція — -ї, ж.: Доміциляція векселя — а) призначення за векселем особливого місця платежу, відмінного від місцеперебування платника; б) прийняття банком векселя та його оплата за кошт доручителя.  Великий тлумачний словник сучасної мови