елюювання

ЕЛЮЮВА́ННЯ, я, с., хім.

Дія за знач. елююва́ти.

Час і порядок елюювання катіонів і аніонів визначається їх зарядом і розміром гідратованого іона (з наук. літ.);

Елюювання використовують у технологіях збагачення тонкодисперсного золота (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. елюювання — елююва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. елюювання — -я, с. Видалення речовин з хроматографічної колони відповідним розчинником.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. елюювання — елююва́ння, елю́ція (від лат. eluo – вимиваю) витягання речовин з хроматографічної колони (див. хроматографія) відповідним розчинником (елюентом).  Словник іншомовних слів Мельничука