залютувати —
залютува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
залютувати —
-ую, -уєш, док. 1》 Почати лютувати, виражаючи лють словами або вчинками. 2》 Почати виявлятися з надзвичайною силою; бушувати, шаленіти (про явища природи). 3》 Запаяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
залютувати —
ЗАЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Почати лютувати, виражаючи лють словами або вчинками. Коли Максим зачинив за собою двері кабінету, Куцевич залютував. Зарозумілий хлопчисько. Стривай! Ти ще дістанеш своє! (Рибак, Час.., 1960, 658).
Словник української мови в 11 томах
залютувати —
Залютува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує. Шевч. ІІ. 163.
Словник української мови Грінченка