Великий тлумачний словник сучасної мови

залютувати

залютува́ти

-ую, -уєш, док.

1》 Почати лютувати, виражаючи лють словами або вчинками.

2》 Почати виявлятися з надзвичайною силою; бушувати, шаленіти (про явища природи).

3》 Запаяти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. залютувати — залютува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. залютувати — ЗАЛЮТУВА́ТИ² див. залюто́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. залютувати — ЗАЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Почати лютувати, виражаючи лють словами або вчинками. Коли Максим зачинив за собою двері кабінету, Куцевич залютував. Зарозумілий хлопчисько. Стривай! Ти ще дістанеш своє! (Рибак, Час.., 1960, 658).  Словник української мови в 11 томах
  4. залютувати — Залютува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує. Шевч. ІІ. 163.  Словник української мови Грінченка