залютувати

Залютува́ти, -ту́ю, -єш

гл.

1) Запаять.

2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує. Шевч. ІІ. 163.

Значення в інших словниках

1. залютувати — залютува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. залютувати — -ую, -уєш, док. 1》 Почати лютувати, виражаючи лють словами або вчинками. 2》 Почати виявлятися з надзвичайною силою; бушувати, шаленіти (про явища природи). 3》 Запаяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. залютувати — ЗАЛЮТУВА́ТИ² див. залюто́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. залютувати — ЗАЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Почати лютувати, виражаючи лють словами або вчинками. Коли Максим зачинив за собою двері кабінету, Куцевич залютував. Зарозумілий хлопчисько. Стривай! Ти ще дістанеш своє! (Рибак, Час.., 1960, 658).  Словник української мови в 11 томах