Словник української мови у 20 томах

збаламучування

ЗБАЛАМУ́ЧУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. збаламу́чувати і збаламу́чуватися.

Збаламучування води в акваріумі (особливо за наявності піщаного ґрунту) стає причиною захворювання рибок, а інколи – навіть їхньої смерті (з газ.);

Збаламучування неповнолітніх радикальними ідеями може призвести до скоєння останніми необдуманих учинків (з навч. літ.);

Аби якось урізноманітнити своє життя, деякі хлопці вдаються до збаламучування дівчат (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)