збезумілий

ЗБЕЗУ́МІЛИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до збезу́міти.

Складні естетичні пошуки можуть дозволити ті, що мають банківські рахунки, а не тиснуться у панельних нірках, як збезумілі горобці (С. Процюк).