звитяжений

ЗВИТЯ́ЖЕНИЙ, а, е, заст.

Дієпр. пас. до звитя́жити.

Воскреслим полум'ям старої слави Ти [Україна] спалахнула в чорні дні Полтави, Коли тебе причарував навіки Король звитяжений, останній вікінг (Ю. Клен).

Значення в інших словниках

1. звитяжений — звитяжений (звѢтяженый) переможений  Словник застарілих та маловживаних слів