звичайнісінько

ЗВИЧАЙНІ́СІНЬКО, розм.

Присл. до звичайні́сінький.

– Ану вас! Якісь дурні ягнята. Не можуть навчитися звичайнісінько танцювати догори ногами (В. Нестайко);

– Зовсім звичайнісінько, – відповів Швейк, – я прийшов сюди в супроводі одного пана поліцая (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Значення в інших словниках

1. звичайнісінько — звичайні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. звичайнісінько — Присл. до звичайнісінький.  Великий тлумачний словник сучасної мови