злютований
ЗЛЮТО́ВАНИЙ¹, а, е, рідко.
Який злютувався (див. злютува́тися¹).
У хвилини панічного поспіху він ставав злютованим (із журн.);
Увірвався терпець злютованого натовпу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)ЗЛЮТО́ВАНИЙ¹, а, е, рідко.
Який злютувався (див. злютува́тися¹).
У хвилини панічного поспіху він ставав злютованим (із журн.);
Увірвався терпець злютованого натовпу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)