Великий тлумачний словник сучасної мови

злютований

злюто́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до злютуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. злютований — злюто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. злютований — див. твердий  Словник синонімів Вусика
  3. злютований — ЗЛЮТО́ВАНИЙ¹, а, е, рідко. Який злютувався (див. злютува́тися¹). У хвилини панічного поспіху він ставав злютованим (із журн.); Увірвався терпець злютованого натовпу (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. злютований — ЗЛЮТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злютува́ти. Злютовані одним розчином, усі ланки в піраміді щільно пов’язані між собою (Полт., Повість.., 1960, 512); Кінь заіржав і ударив кованим копитом злютовану морозом землю (Рибак, Переясл.  Словник української мови в 11 томах