кар
КАР², а, ч.
Те саме, що автока́р.
Кари застосовують для перевезення вантажів у портах, на промислових підприємствах та залізничних станціях (із журн.);
// розм. Про автомобіль.
Кар на сонячних батареях.
КАР³, а, ч.
Чашоподібна заглибина біля вершини гори, що утворюється під дією морозного вивітрювання.
Високогірні льодовикові кари – це осередки, де за відповідних метеорологічних умов зароджуються лавини (з наук.-попул. літ.);
Дно карів завалене уламками гірських порід, а сніг у них тримається навіть до середини літа (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)