квапливість

КВАПЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість і якість за знач. квапли́вий 1, 2; поспішливість, хапливість.

– Не їв без мене? – А що ж, буду в твої горшки заглядати? – широко, з перебільшеною квапливістю і пошаною відчиняє [Григорій] ворота (М. Стельмах);

У їхніх рухах немає квапливості, гарячковості, нервування (Д. Ткач);

Лобода глянув на годинник і, згадавши, що в нього ще справи, з холодною квапливістю розвітався з Баглаями (О. Гончар);

Поспіх – взагалі хвороба нашого часу. Я маю на увазі не лише патологічну квапливість людей, а й сам час (В. Шкляр).

Значення в інших словниках

1. квапливість — квапли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. квапливість — -вості, ж. Властивість за знач. квапливий 1), 2); поспішливість, хапливість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квапливість — КВАПЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. квапли́вий 1, 2; поспішливість, хапливість. — Не їв без мене? — А що ж, буду в твої горшки заглядати?...  Словник української мови в 11 томах
4. квапливість — Квапли́вість, -вости ж. Поспѣшность.  Словник української мови Грінченка