квітчатий
КВІТЧА́ТИЙ, а, е.
Те саме, що квітча́стий 1, 2.
[Дзвінка:] Але для мене кращий спокій хати. І коло хати сад квітчатий. І білі вівці в полонині (Б.-І. Антонич);
І ти, у хусточці квітчатій, така, як я тебе зберіг в моїй уяві (І. Гончаренко).
Словник української мови (СУМ-20)