кефір

КЕФІ́Р, у, ч.

Густий поживний молочнокислий напій, для виготовлення якого використовують спеціальний грибок.

Я тепер ходжу пить кефір, може, чули що про його [нього], ходжу кожний день і п'ю по два стакани щораз (Леся Українка);

По-холостяцькому живе [Володька], по їдальнях та буфетах бігає, там чаю, там кефіру, бо на роботі коли й до ночі, – час у таких людей не нормований... (О. Гончар);

Холодний кефір і булка з кремом, яблуками, маком (С. Андрухович);

Завод виробляє молоко, кефір, ряжанку, закваски, сметану, сири, продукцію йогуртно-десертної групи, масло (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кефір — кефі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кефір — -у, ч. Густий поживний напій, що його виготовляють із молока спиртовим і молочнокислим бродінням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кефір — Прохолодний напій, який одержують із знежиреного молока в процесі кисломолочного бродіння після додавання молочних бактерій і дріжджів; містить бл. 1% молочної кислоти, вел. кількість СО2, 0,1-0,6% спирту.  Універсальний словник-енциклопедія
4. кефір — КИСЛЯ́К (молоко, що скисло й загусло), КИ́СЛЕ МОЛОКО́, ГУСЛЯ́НКА діал.; КЕФІ́Р (напій, виготовлений з молока спиртовим і молочнокислим бродінням). — Хочете, я вам кисляку внесу, товаришу лейтенант! Холодний кисляк, з погреба... (Л.  Словник синонімів української мови
5. кефір — Кефі́р, -ру, -рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. кефір — КЕФІ́Р, у, ч. Густий поживний напій, який виготовляють із молока спиртовим і молочнокислим бродінням. Я тепер ходжу пить кефір, може, чули що про його, ходжу кожний день і п’ю по два стакани щораз (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах