кирпоносий

КИРПОНО́СИЙ, а, е, розм.

Той (та), хто має кирпатий ніс.

Таке кирпоносе, широколице [дівча], .. але... гарне! (О. Гончар);

Поляки, видно, добре зголодніли, бо рудий, горбоносий, худий, мов жердина, Порадовський і огрядний, кирпоносий Монтковський, знехтувавши своїм шляхетським званням, запихалися смаженою рибою, аж кістки хрумтіли (В. Малик);

Хома Прядко .. жваво балакав зі своєю дружиною Варварою. Це був сорокатрирічний селянин, невисокий, в тілі, кирпоносий, червонощокий і кучерявий, з довгими козацькими вусами, товариський, говіркий (Ю. Хорунжий);

// у знач. ім. кирпоно́сий, сого, ч.; кирпоно́са, сої, ж. Той (та), хто з кирпатим носом.

Він Гукнув, напівспинивши коні: “Ну, сідайте, підвезу вас, кирпоносі!” (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. кирпоносий — кирпоно́сий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. кирпоносий — -а, -е, розм. Який має кирпатий ніс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кирпоносий — КИРПА́ТИЙ, КИРПОНО́СИЙ розм. Дівка була чорнява, але немолода, погана, кирпата (І. Нечуй-Левицький); Санітарка була осадкувата, кирпоноса (С. Голованівський).  Словник синонімів української мови
4. кирпоносий — КИРПОНО́СИЙ, а, е, розм. Який має кирпатий ніс. Він Гукнув, напівспинивши коні: «Ну, Сідайте, підвезу вас, кирпоносі!» (Рильський, І, 1956, 455); Таке кирпоносе, широколице [дівча], .. але … гарне! (Гончар, Таврія.., 1957, 489).  Словник української мови в 11 томах