киса
КИСА́, и́, ж., заст.
Гаман (у 2 знач.), капшук (у 1 знач.), калитка.
В кого віл та коса, в того й грошей киса (Номис);
Князь йому кинув дукатів кису (М. Старицький);
Піди в мій намет, принеси кису шкіряну. Там є полотно, добудеш і перев'яжеш рану (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)