Словник української мови у 20 томах

клокичковий

КЛОКИ́ЧКОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до клоки́чка¹.

Клокичкові гілки мають жовто-буре забарвлення (з наук.-попул. літ.);

У кулінарії часто використовують клокичкові бутони, які у квашеному вигляді додають до салатів (з навч. літ.).

2. у знач. ім. клоки́чкові, вих, мн. Родина чагарників і невеликих дерев до 5 м заввишки, поширених перев. у Північній півкулі.

Клокичкові мають продовгуваті суцвіття білого кольору (з наук. літ.);

Завдяки декоративній цінності клокичкові часто культивують у садах, парках і лісосмугах (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)