ключечка

КЛЮ́ЧЕЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до клю́чка 1–3, 5.

Взяла вона ключечку та й виорала. Взяла вона пшениченьку та й посіяла (П. Чубинський);

Для онучат були на стінах ключечки, щоб самі шубки і шапочки вішали (з мемуарної літ.);

Біля стільця стояла бабусина ключечка, з якою, здавалося, вона не розлучалася вже скільки років (із журн.);

І те тільки, щоб жило, котре має сили вхопитися ключечками із землі і дати пагінці, і листочки, і стручечки... (Т. Осьмачка).

Значення в інших словниках

1. ключечка — клю́чечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири клю́чечки  Орфографічний словник української мови
2. ключечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ключка 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ключечка — КЛЮ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до клю́чка 1 — 3. Взяла вона ключечку та й виорала. Взяла вона пшениченьку та й посіяла (Чуб., V, 1874, 813).  Словник української мови в 11 томах
4. ключечка — Ключечка, -ки ж. ум. оп. ключка.  Словник української мови Грінченка