кляузниця

КЛЯ́УЗНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до кля́узник.

Довгий час я вважав старшу сестру кляузницею, бо вона розказала батькам, як ми з хлопцями ставок перепливали (з газ.).

Значення в інших словниках

1. кляузниця — кля́узниця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. кляузниця — -і. Жін. до кляузник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кляузниця — КЛЯ́УЗНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до кля́узник.  Словник української мови в 11 томах