кнехти

КНЕ́ХТИ, ів, мн. (одн. кнехт, а, ч.).

Парні тумби на палубі судна або на пристані для закріплювання швартових тросів.

Андрій і Марко скочили на берег і почали кріпити трос, обмотуючи ним береговий кнехт (М. Трублаїні);

На пароплав було перетягнено солідний сталевий трос, його приладнали до кормових кнехтів (Ю. Яновський);

– Було колись, було, – каже роздумливо капiтан .. I над кнехтами силкувались, i котли пробували пересувати (О. Гончар);

Дівчина з червоними, попеченими, плечима й облупленим під сонцем носом, у тільняшці взялася за канат, розмахнулася і запустила канат, як ласо, на тупий металевий кнехт (О. Чорногуз).

Значення в інших словниках

1. кнехти — -ів, мн. (одн. кнехт, -а, ч.). Парні тумби на палубі судна або на пристані для закріплювання канатів, снастей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кнехти — кне́хти (голл. knecht) парні тумби зі спільною плитою на палубі судна, призначені для закріплення швартових або буксирних тросів.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. кнехти — КНЕ́ХТИ, ів, мн. (одн. кнехт, а, ч.). Парні тумби на палубі судна або на пристані для закріплювання канатів, снастей. Андрій і Марко скочили на берег і почали кріпити трос, обмотуючи ним береговий кнехт (Трубл., Шхуна..  Словник української мови в 11 томах