кобеняк
КОБЕНЯ́К, а́, ч., заст.
1. Суконний довгий і широкий чоловічий верхній одяг з відлогою; кирея.
– Чи бачиш, їде ген собі козак по полю? Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк (Є. Гребінка);
Перед ним .. парубок у чорному кобеняку, підперезаний червоним поясом (О. Стороженко);
Спати під сукняним кобеняком було й м'яко, й тепло (М. Івченко);
Мефісто вилаяв Вакулу за нечемність і двома пучками гидливо обструсив те місце, де цупкий кобеняк шморгнув його чепурненького френча (Б. Антоненко-Давидович);
* У порівн. Темно зробилося, як під кобеняком (Григорій Тютюнник).
2. Різновид чоловічого плаща з відлогою.
Потім, він мене знову посадив на скриньку, вкрив на ніч своїм брезентовим кобеняком і наказав заснути (Л. Смілянський);
Повечоріє, похолоднішає на Дніпрі .. Палубний люд почне старанніше кутатись у завбачливо прихоплені кобеняки, плащі та макінтоші (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)