ковальня
КОВА́ЛЬНЯ, і, ж., діал.
Кузня.
Чвалають до ковальні дядьки, несучи поламані сокири, необшиновані [без шин] колеса, ведучи непідкованих коней (Б. Грінченко);
Клеплять коси по ковальнях, точать ножі та списи по усіх усюдах (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)