ковтьоба

КОВТЬО́БА, и, ж., діал.

1. Ковбаня.

А вже кабана то шукай де-небудь біля ковтьоби (Сл. Б. Грінченка).

2. зневажл. Про незугарну, неохайну людину.

Другі дівчата розбирали: то красивий, то ковтьоба, то зух, а для неї вони [парубки] всі рівні (Панас Мирний);

Ковтьобами ж в село забрьохані вертались з обіцяних вершин знетямлені батьки, – пощерблені, важкі, мов камінці з-під рала, по спинах їх шмагали дощані батожки (П. Мовчан).

Значення в інших словниках

1. ковтьоба — див. неохайний; яма  Словник синонімів Вусика
2. ковтьоба — -и, ж., діал. 1》 Ковбаня. 2》 зневажл. Про незугарну, неохайну людину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ковтьоба — КОВТЬО́БА, и, ж., діал. 1. Ковбаня. А вже кабана то шукай де-небудь біля ковтьоби (Сл. Гр.). 2. зневажл. Про незугарну, неохайну людину. Другі дівчата розбирали: то красивий, то ковтьоба, то зух, а для неї [Галі] вони [парубки] всі рівні (Мирний, IV, 1955, 119).  Словник української мови в 11 томах
4. ковтьоба — Ковтьо́ба, -би и ковтьо́бина, -ни ж. Оставшееся на лукахъ послѣ половодья углубленіе въ землѣ, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де небудь біля ковтьоби. Черном. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка