когутик
КОГУ́ТИК, а, ч., діал.
Зменш.-пестл. до ко́гу́т 1.
Ой морозе, морозоньку, Добрий чоловіче! Зморозь того когутика, Нехай не кукуріче (П. Чубинський);
– Тобі й когутика зарізати не шкода, бо добре косиш (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)