козацтво
КОЗА́ЦТВО, а, с.
1. Військово-політична організація, згодом держава українських козаків, відома своїми демократичними традиціями і воєнними звитягами.
Де ж домінанта, де ядро нашого історичного буття? Козацтво, Січ, Хортиця (О. Бердник);
Пісні у народі народжуються тільки під час славної доби. А українська славна доба – це козацтво (Люко Дашвар);
Утворення в кінці XV–XVI ст. центру українського козацтва – Запорозької Січі – сприяло господарському освоєнню пониззя Дніпра і захисту південно-східних кордонів (з наук. літ.);
До великої сили доходить козацтво в першій чверті XVII ст., коли гетьман Петро Сагайдачний прославив його вдалими походами проти татар і турків, відроджуючи при цьому державні традиції княжої України-Русі (з наук.-попул. літ.).
2. Збірн. до коза́к 1–4.
– Чи на те ж козацтво гинуло в неволі, Побивалось тяжко, шукаючи долі, Чи на те лилися кривавії ріки, Щоб усе пропало й забулось навіки? (Леся Українка);
Коли старшина ступала на шлях порушення демократичних норм, рядове козацтво скликало “чорну раду” (з наук.-попул. літ.);
Тетеря не був і, мабуть, при своєму шляхетському способі мислення, не міг бути демагогом, брататися з рядовим козацтвом і черню (з публіц. літ.);
В пошуках людських резервів послав [Врангель] на Дон загін полковника Назарова, щоб спробував підняти по станицях козацтво (О. Гончар);
– А це моє козацтво! – гукнув Іван, побачивши, як відчинились одні з дверей і на порозі стало одразу двійко діток (Василь Шевчук).
3. іст. Козацький суспільний стан.
Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давнього козачого роду, .. що з козацтва викопала його доля (Панас Мирний);
[Мартин:] Хлопам усе козацтва хочеться (Б. Грінченко);
Еней справді нагадує відомі нам постаті основоположників нового козацтва, і проф. Дашкевич цілком слушно підкреслює його історичність (М. Зеров).
(1) Ві́льне коза́цтво, іст. – добровільні військово-міліційні формування часів Української революції 1917– 1921 років, що діяли в Україні та на Кубані.
Цілком природним шляхом виникає “вільне козацтво”. Найбільш свідомий, – політично й національно, – елемент села брав на себе завдання охорони порядку й ладу в своїй околиці (В. Винниченко);
Ще одну пораду дав Гризло: якщо Чорновус ступив на повстанську стежку, то мусить узяти нове ім'я, інакше москалі помстяться на його родині. Він, Гризло, цього не зробив, бо на Звенигородщині його знають усі як кошового Вільного козацтва (В. Шкляр);
(2) Низове́ коза́цтво, іст. – запорізькі козаки, що жили в пониззі Дніпра.
Художнім досягненням П. Панча є детальний опис життя, побуту, звичаїв січового і низового козацтва (з навч. літ.);
(3) Реєстро́ве коза́цтво, іст. – наймані козаки, які служили у війську, сформованому польським урядом у XVI – першій половині XVII ст. і занесені до особливого списку – реєстру.
[Богун:] Великий гетьман всієї України, старшина війська запорозького та реєстрового козацтва обох берегів верхнього та нижнього Дніпра, хорунжий київський і полковник переяславський Зиновій-Богдан Хмельницький! (О. Корнійчук);
(4) Черво́не коза́цтво [Украї́ни], іст. – військове з'єднання радянських військ, сформоване в Харкові в січні 1918 р. на противагу Вільному козацтву.
– Десь тут мав пройти кінний загін червоного козацтва (О. Гончар);
Віталій Примаков стає організатором червоного козацтва (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)