колективізований
КОЛЕКТИВІЗО́ВАНИЙ, а, е, іст.
Дієпр. пас. до колективізува́ти.
Тракторна колона орала сокільські колективізовані ниви (Д. Бузько);
Усі дослідники пов'язують голод в Україні із суцільною колективізацією сільського господарства. Вони не помиляються, але заради точності слід додати: голод спалахнув в уже колективізованому селі (з наук. літ.);
Колективізоване сільськогосподарське господарство треба було механізувати (з навч. літ.);
// колективізо́вано, безос. пред.
І щодня, і щоночі в сільраду телефонограми: – Скільки заготовлено? – Скільки протруєно? – Скільки прочищено? – Скільки колективізовано? (Остап Вишня);
До 1933 р. більшість селян України було колективізовано (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)