колосочок
КОЛОСО́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до колосо́к.
Просушать та обімнуть Марина з Килиною ті колосочки, а на вечір і є в них горщик куті (Панас Мирний);
Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? (П. Тичина);
Вершечки зелених стеблин пирію пожовкли, скоро доспіють, і з волохатих колосочків посиплеться крилате насіння (К. Гриб).
Словник української мови (СУМ-20)