колосочок

КОЛОСО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до колосо́к.

Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? (Тич., І, 1957, 5);

*Образно. Як реп’ях той, учепиться [доля] За латані поли Та й збирає колосочки На чужому полі (Шевч., І, 1951, 274).

Значення в інших словниках

1. колосочок — колосо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. колосочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до колосок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колосочок — КОЛОСО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до колосо́к. Просушать та обімнуть Марина з Килиною ті колосочки, а на вечір і є в них горщик куті (Панас Мирний); Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? (П.  Словник української мови у 20 томах