колошник
КОЛОШНИ́К, а́, ч., техн.
Верхня частина доменної печі, куди засипають колошу (див. коло́ша²).
Колошник – це верхня частина доменної печі. Він має циліндричну форму і служить для завантаження шихти і відведення газів (з наук. літ.);
Агломерат, руда, вапняк і кокс завантажують на колошник доменної печі за допомогою спеціального засипного апарата (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)