коморити
КОМО́РИТИ, рю, риш, КОМОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.
Жити в найманій квартирі.
Він коморить у мене (Сл. Б. Грінченка);
Добра жінка .. мене до себе прийняла, – ту [тут] коморую я й донині (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)