комірницький

КОМІРНИ́ЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до комірни́к.

Рогиня .. з подивом розглядав недоладну постать хитрющого пролази, який, певне, і в самому пеклі не розлучиться із комірницькими ключами. Ох і фігура! (М. Стельмах).

КОМІ́РНИЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до комі́рник.

Хазяйська курка комірницькій корові ногу переломила (народний жарт).

Значення в інших словниках

1. комірницький — Комірницький, -а, -е 1) Квартирантскій. Хазяйська наука комірницькій корові ногу переломала. Ном. № 2817. 2) Таможенный.  Словник української мови Грінченка