коногонити
КОНОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., заст.
Працювати коногоном.
Повернули праворуч. Парамон Пархомович розповідав, як колись тут коногонив (Ю. Яновський);
Ходив він в лампоносах, стояв на плитах, коногонив і рубав антрацит (М. Рудь);
– Було, як попотягаєш саночки дванадцять годин та вийдеш після того на-гора, глитнеш повітря і непритомнієш. Коногонив. Кайлом рубав... (Микита Чернявський).
Словник української мови (СУМ-20)