Словник української мови у 20 томах

коногонити

КОНОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., заст.

Працювати коногоном.

Повернули праворуч. Парамон Пархомович розповідав, як колись тут коногонив (Ю. Яновський);

Ходив він в лампоносах, стояв на плитах, коногонив і рубав антрацит (М. Рудь);

– Було, як попотягаєш саночки дванадцять годин та вийдеш після того на-гора, глитнеш повітря і непритомнієш. Коногонив. Кайлом рубав... (Микита Чернявський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. коногонити — коного́нити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. коногонити — -ню, -ниш, недок., заст. Бути коногоном.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коногонити — КОНОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., заст. Бути коногоном. Повернули праворуч. Парамон Пархомович розповідав, як колись тут коногонив (Ю. Янов., II, 1954, 146); Ходив він в лампоносах, стояв на плитах, коногонив і рубав антрацит (Рудь, Гомін.., 1959, 117).  Словник української мови в 11 томах