кооперований

КООПЕРО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до кооперува́ти.

Наприкінці 1930-х років в Україні коопероване селянство становило переважну частину сільського населення (з наук.-попул. літ.);

До кінця року основна частина діючих кустарів і ремісників була кооперована (із журн.);

// кооперо́вано, безос. пред.

Маєте, отже, армію бердянських рибалок – 500 чоловік .. Кооперовано з них тільки 180 чоловік, та й то так кооперовано, що тільки 35 % здають рибу до кооперативу (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. кооперований — кооперо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. кооперований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до кооперувати. || у знач. прикм. Кооперовані замовлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кооперований — Кооперо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кооперований — КООПЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кооперува́ти; // у знач. прикм. В Радянському Союзі залишилося два дружніх класи — робітники й кооперовані селяни (Ком. Укр., 11, 1966, 50); Кооперовані замовлення; Кооперовані поставки.  Словник української мови в 11 томах