кооперований

КООПЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кооперува́ти;

//

у знач. прикм. В Радянському Союзі залишилося два дружніх класи — робітники й кооперовані селяни (Ком. Укр., 11, 1966, 50);

Кооперовані замовлення; Кооперовані поставки.

Значення в інших словниках

1. кооперований — кооперо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. кооперований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до кооперувати. || у знач. прикм. Кооперовані замовлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кооперований — КООПЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кооперува́ти. Наприкінці 1930-х років в Україні коопероване селянство становило переважну частину сільського населення (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. кооперований — Кооперо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)