копровик
КОПРОВИ́К, а́, ч.
Робітник, що працює на копрі (у 1 знач.).
Індивідуально навчають тільки машиніста копра і старшого копровика (із журн.);
Найбільше травмуються водії, охоронці, провідні інженери, рідко – вакуумівники, копровики, машиністи крану (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)